Що таке Словосполучення

Словосполучення складається із (будова словосполучення)

Словосполучення складається із залежного й головного слів.

Розглянемо будову словосполучень.
У словосполученні від одного слова до іншого можна поставити питання. Слово, від якого ставлять питання називається головним, а слово, яке на нього відповідає – залежним. Слід зауважити, що утворювати словосполучення можуть лише повнозначні слова, тобто самостійні частини мови.
За будовою розрізняють прості, комбіновані й складні словосполучення.

❖ Прості – ті, що складаються з двох самостійних частин мови, одна – головна, інша – залежна.
❖ Складні словосполучення утворюються з понад трьох повнозначних частин мови, серед яких одне слово – головне, а інші – залежні.
❖ Комбіновані – ті, що мають декілька різних головних слів.

 

Типи синтаксичного зв’язку в словосполученнях:

 

• Узгодження – тип зв’язку в словосполученні, коли залежне слово повністю узгоджується за граматичними формами головного.
• Керування – тип зв’язку, коли залежне слово набуває тієї відмінкової форми, яку вимагає головне.
• Прилягання – тип зв’язку в словосполученні, коли залежне слово це незмінна частина мови (прислівники, незмінні іменники, дієприслівники тощо).

Що таке словосполучення – приклади:

 

• Гарна дівчина – приклад простого словосполучення, де дівчина – це головне слово, а гарна – залежне (гарна (яка?) дівчина);
• найкращий друг батька – приклад складного словосполучення, де друг – це головне слово, а найкращий та дівчини – залежні (найкращий (який?) друг (чий?) батька);
• жінка високого зросту – приклад комбінованого словосполучення, де є два головних слова жінка й зросту. Тут високого зросту -це просте словосполучення у складі будови іншого. (Жінка (яка?) високого(якого?) зросту);
• темний ліс – приклад словосполучення з типом зв’язку узгодження, де залежне слово темний повністю узгоджується за всіма морфологічними й граматичними формами головного слова ліс (темний (який?) ліс, називний відмінок, чоловічий рід, однина);
• піклуватися про бабусю – приклад словосполучення з типом зв’язку керування, де головне слово піклуватися вимагає від слова бабуся, що є залежним, знахідного відмінка за допомогою прийменника про (піклуватися (про кого?) бабусю);
• прийти пізно – приклад словосполучення з типом зв’язку прилягання, де слово пізно, що є залежним, – прислівник (прийти (коли?) пізно).

Це приклади словосполучень, що найчастіше зустрічаються у підручниках для 4-го та 5-го класів.

 

Види й типи словосполучень

 Залежно від того, якою самостійною частиною мови виражене головне слово, словосполучення поділяють на 3 типи:

Іменні словосполучення

Поділяються на 3 види (іменникові – головне слово виражене іменником; прикметникові – головне слово виражене прикметником; займенникові – головне слово виражене займенником);

Дієслівні словосполучення

Головне слово виражене дієсловом;

Прислівникові

Головне слово виражене прислівником.

 

За синтаксичною функцією в реченні розрізняють:

 

• Синтаксично вільні словосполучення – окремі компоненти якого можуть виконувати різні синтаксичні ролі;
• синтаксично нерозкладні словосполучення – у реченні  виконують одну синтаксичну роль і не розкладаються на окремі компоненти.

Окрім цього, як різновиди синтаксичних конструкцій, виокремлюють:

• вставні словосполучення, що використовують для емоційного забарвлення речення, привертання уваги, вираження ставлення мовця до сказаного або почутого тощо. Вставні словосполучення в реченнях виокремлюються комами;
• поширені словосполучення, що складаються з трьох і більше повнозначних слів і сприймаються як неподільна конструкція, що виконує одну синтаксичну роль;
• стійкі словосполучення (сталі словосполучення, фразеологізми) – лексично й синтаксично неподільні конструкції, що не розкладаються на окремі компоненти. Вони мають спільне лексичне значення, виконують одну синтаксичну роль і не є окремими словосполученнями.

 

Варто згадати, що окрім підрядних словосполучень, де є головне й залежне слово, існують ще й сурядні словосполучення.

Сурядні словосполучення

Це поєднання двох і більше повнозначних слів, що між собою є рівноправними.

Під час створення словосполучень варто пам’ятати про мовні норми й не припускатися помилок. Для цього згадаємо про нормативні (правильні) і неправильні словосполучення.

Нормативні (правильні) словосполучення

Ті, що відповідають усім затвердженим і рекомендованим мовним нормам.

Неправильні словосполучення

Ті словосполучення, у яких не дотримано певних норм української літературної мови – неправильні. Наприклад, словосполучення «виключення з правил» є неправильним, адже нормативний варіант – виняток з правил.

 

Не є словосполученням!

 

На початку статті згадувалось, що не всі поєднання слів можуть утворювати словосполучення, тож розберемось, що не можна назвати словосполученням.

 

До словосполучень не належать:

• власні назви;
• фразеологізми;
• сполучення підмета й присудка;
• поєднання самостійної частини мови зі службовою;
• однорідні члени речення.

 

Синтаксис словосполучення

На сьогодні розрізняють два види синтаксичного зв’язку в словосполученнях – підрядний і сурядний. Підрядний зв’язок – наявність  в словосполученні головного й залежного слова. Словосполучення, у якому слова між собою рівноправні поєднані сурядним зв’язком.

 

Як скласти словосполучення

1. Для того, щоб скласти правильне словосполучення варто зважати на загальні мовні норми й окремі правила, що були викладені в статті.
2. Слід пам’ятати про типи зв’язку між словами у словосполученнях і те, що лише повнозначні частини мови можуть утворювати словосполучення.