Запорізька січ це:
“Запорізька січ” – це назва для військово-адміністративної організації, яка існувала на території України в період з 16-го по 18-й століття. Ця організація була створена з метою захисту українських земель від нападів турецьких та кримських татар.
Запорізька січ була розташована на території, що охоплює сучасні Запорізьку та Дніпропетровську області. Вона складалася з козаків-будівничих, які жили в січових хатах та виконували важливі функції в армії та владі.
Зміст
Історія створення запорізької січі
Створення запорізької січі пов’язане з появою козачества на Україні. В 15-16 століттях в Україні було багато біженців, які шукали захист від турецько-татарських нападів. Вони об’єднувалися в групи та займали позиції на захист своїх земель.
Згодом ці групи об’єдналися та утворили запорізьку січ. Першим військовим отаманом січі став Дмитро Вишневецький, який був обраний козаками у 1552 році.
Структура запорізької січі
Запорізька січ була організована за принципом вільної демократії. Вона складалася з територіальних військових одиниць, які називалися “сотнями”. Кожна сотня обирала свого ватажка та раду, яка приймала рішення щодо важливих питань.
Також в окремих сотнях були свої військові та адміністративні підрозділи, які виконували важливі функції в січі. Загалом, у складі запорізької січі було близько 20-25 тисяч козаків.
Функції запорізької січі
Основною функцією запорізької січі була охорона кордонів та захист України від ворожих нападів. Крім того, січ виконувала роль адміністративного центру, де вирішувалися внутрішні питання та приймалися важливі рішення щодо військових операцій.
Також запорізька січ займалася торгівлею та розвитком ремесел. Козаки виробляли зброю, посуд та інші необхідні предмети для життя. Це дозволяло січі бути самодостатньою та економічно стабільною.
Запорізькі козаки
Козаки, які жили в запорізькій січі, були дуже мужні та кмітливі воїни. Вони володіли великими знаннями в області військового мистецтва та вміли володіти зброєю.
Запорізькі козаки також були відомі своєю свободолюбивістю та гостинністю. Вони завжди були віддані своїй Батьківщині та готові захищати її від будь-яких загроз.
