Фреска це:
Фреска – це мистецтво розпису, яке використовується вже понад тисячу років. Це один з найстаріших способів декорування стін та стелі. Слово “фреска” походить від італійського слова “fresco”, що означає “свіжий”. Це пов’язано з тим, що розписи робляться на свіжому шарі штукатурки, яка ще не встигла висохнути.
Зміст
Історія фрески
Фрески виникли в Давній Греції та Римі, де їх використовували для прикрашання храмів та будівель. Але найбільшого розквіту фреска зазнала в Середньовіччі, коли її почали використовувати для декорування церковних будівель. Найвідомішими прикладами фресок є твори Рафаеля у Ватиканських палаці та Леонардо да Вінчі в церкві Санта Марія дель Грація у Мілані.
Техніка фрески
Фреска складається з трьох шарів: арматурного шару, шару мілка та шару кольору. Арматурний шар – це основа, на яку наносять мілку, мінеральну суміш з піском і водою. На цей шар художник наносить ориси малюнка, які він хоче перенести на стіну. Потім художник наносить шар кольору, який складається з води та пігментів. Основний принцип фрески – кольори повинні бути нанесені на стіну, поки мілка ще свіжа.
Види фрески
Існують різні види фрески, які відрізняються за технікою та матеріалами. Наприклад, буна, або “суха фреска”, використовується мінеральна суміш без води, що дозволяє розписувати поверхні, які не здатні витримати вологу. Також є афреска, або “мокра фреска”, де кольори наносяться на мокру мілку, а потім зливається з нею. Цей вид фрески дозволяє досягти більшої насиченості кольорів та деталізації малюнка.
Застосування фрески
Фреска використовується для декорування стін та стелі в будівлях. Її можна побачити в церквах, палацах, музеях та інших пам’ятках архітектури. Фрески також використовуються для створення сучасних муралів на вулицях та будинках.
