Інфінітив в українській мові це:
Інфінітив – це одна з основних форм дієслова в українській мові. Він використовується для позначення дії, яка не відбулася в певному часі, або для позначення загальності дії. Інфінітив є важливою темою вивчення української мови, тому що він допомагає утворювати речення та виражати думки. У цій статті ми розглянемо, що таке інфінітив в українській мові та як його правильно використовувати.
Зміст
Призначення інфінітива
Інфінітив використовується для позначення дії, яка не відбулася в певному часі. Наприклад, у реченні “Я хочу поїхати відпочити” слово “поїхати” є інфінітивом, оскільки воно позначає дію, яка ще не сталася. Також інфінітив використовується для позначення загальності дії. Наприклад, у реченні “Читання – це корисний звичай” слово “читання” є інфінітивом, оскільки воно позначає загальний процес читання, а не конкретну дію.
Утворення інфінітива
Інфінітив утворюється за допомогою дієслова у невизначеній формі та прийменника “би”. Наприклад, дієслово “читати” у невизначеній формі з прийменником “би” утворює інфінітив “читати би”. Також існують винятки, наприклад, дієслово “бути” утворює інфінітив “бути”. У деяких випадках інфінітив може утворюватися без прийменника “би”, наприклад, у реченні “Я люблю читати”.
Використання інфінітива у реченнях
Інфінітив може використовуватися у різних типах речень, таких як твердження, заперечення та питання. У тверджувальних реченнях інфінітив може бути використаний у ролі присудка, наприклад, “Писати – це моє хобі”. У заперечних реченнях інфінітив використовується з допоміжним дієсловом “не”, наприклад, “Я не хочу читати”. У питальних реченнях інфінітив може бути використаний у ролі присудка або додатка до питального слова, наприклад, “Що ти хочеш зробити?” або “Чи любиш ти читати?”
Правопис інфінітива
Інфінітив не змінюється за особами, числами та часом, тому його правопис не залежить від цих категорій. Інфінітив завжди пишеться разом з прийменником “би”, який пишеться окремо від дієслова у невизначеній формі. Також інфінітив може бути відокремленим, коли він стоїть на початку речення, наприклад, “Би читати більше книг!”.
Приклади використання інфінітива
– Я хочу побачити світ.
– Вивчати іноземну мову – це дуже корисно.
– Не бійся робити помилки, це нормально.
– Що ти любиш робити у вільний час?
– Бути впевненим у собі – дуже важливо.
– Писати вірші – це моє хобі.
