Оперета це:
Оперета – це вид музичного театру, який поєднує в собі елементи опери, мюзиклу та комедії. Це жанр, який має своє походження у Франції та Австрії, але швидко поширився по всій Європі та навіть за її межами.
Зміст
Історія оперети
Оперета з’явилася у 18 столітті і почала свій розвиток у Франції. Першою відомою оперетою є “Опера в маскараді” Жака Оффенбаха, яка була поставлена у Парижі у 1858 році. Протягом наступних десятиліть оперета набула популярності у Франції та Австрії та стала важливою частиною культури цих країн.
У 19 столітті оперета стала популярною і в Німеччині, де вона отримала своє німецьке ім’я “оперетта”. Творцем німецької оперети вважається Якоб Люндберг, який поставив першу німецьку оперету “Вуальки” у 1871 році. Люндберг також вважається батьком німецької оперети, оскільки він створив багато інших відомих оперет, таких як “Кузя” та “Країна усмішок”.
У 20 столітті оперета стала популярною у багатьох інших країнах, зокрема у Великій Британії, США та Росії. У США оперета набула своєї унікальної форми, яка була названа “мюзиклом”. Мюзикли були більш сучасними та включали в себе елементи джазу та рок-н-ролу. У Росії оперета отримала своє ім’я – “оперета буффо”, яка мала більш комедійну та гумористичну спрямованість.
Характеристики оперети
Оперета має свої унікальні характеристики, які відрізняють її від інших жанрів музичного театру. Основними характеристиками оперети є:
– Комбінація музики та діалогів: оперета поєднує в собі музичні номери та діалоги, які доповнюють один одного. У музичних номерах використовуються пісні та танці, а діалоги розкривають сюжет та характери героїв.
– Комедійний тон: оперета має гумористичну спрямованість та часто містить комедійні ситуації та жарти. Це дозволяє глядачам розважитися та відпочити під час перегляду вистави.
– Легкість та доступність: оперета має простий та зрозумілий сюжет, який легко сприймається глядачами будь-якого віку. Тому вона є популярною серед сімейного аудиторії.
Відомі оперети
У світі існує безліч відомих оперет, які були поставлені на різних сценах. Найвідоміші з них – “Карміна Бурана” Карла Орфа, “Кузя” Якоба Люндберга, “Циганське кохання” Франца Легара та багато інших.
