Саркофаг це:
Саркофаг – це давньоримський поховальний ящик, що має форму та розміри людського тіла. Цей предмет зберігався в мавзолеї або могилах і був призначений для поховання почесних осіб. Слово “саркофаг” походить від грецьких слів “σάρξ” (sárks), що означає “тіло”, та “φαγεῖν” (phageín), що перекладається як “їсти”, тому що цей ящик був призначений для зберігання тіла померлого. Давайте розглянемо детальніше, що таке саркофаг і як він був використаний у давнину.
Зміст
Історична довідка
Саркофаги були вперше створені давніми єгиптянами близько 2700 років тому, але вони стали популярними у Римській імперії. У першій половині 1-го століття нашої ери, саркофаги були виготовлені з мармуру, граніту або інших цінних матеріалів, таких як бронза чи золото. Вони були прикрашені рельєфами, що зображували сцени з життя померлого, його родини та міфологічні сюжети.
У середині 3-го століття, саркофаги почали використовуватися для поховання християнських святих та мучеників. Один з найвідоміших прикладів – саркофаг святого Петра, що зберігається у Ватиканських музеях.
Вигляд саркофага
Саркофаги мають форму прямокутного ящика та виготовляються з мармуру, граніту або інших цінних матеріалів. Їхні розміри можуть бути від 1 до 3 метрів у довжину, 0,6 до 1 метра в ширину та 0,5 до 1 метра висотою. Деякі саркофаги мають кришку, яка може бути прикрашена рельєфами або металевими фігурами. Зазвичай, на кришці зображувалися портрети померлого або життєві сцени.
Саркофаги були дуже цінними предметами, тому на них часто використовувалися дорогоцінні камені та метали. У них також можна було знайти інші цікаві деталі, такі як вишивка, кольорові скляні або керамічні плитки.
Використання саркофага
Саркофаги були призначені для поховання почесних осіб, таких як імператори, сенатори та інші значні люди. Вони також використовувалися для поховання членів родини, але зазвичай це були особи з вищим соціальним статусом.
У давнину, вважалося, що саркофаг допомагає душі померлого перейти в потойбічний світ. Тому на ньому часто зображувалися боги та міфологічні сцени, що символізували життя після смерті.
