Сентименталізм це:
Сентименталізм – це літературний течія, яка розвинулася в Європі та Америці в 18-19 столітті. Його назва походить від французького слова “sentiment”, що означає почуття. Саме почуття стали основою для творчості сентименталістів, які намагалися викликати емоційну реакцію у своїх читачів.
Зміст
Історичний контекст
Сентименталізм виник як реакція на раціоналізм епохи Просвітництва. У цей період люди все більше розуміли і контролювали свій світ за допомогою наукових знань. Але зростання наукового підходу призводило до віддалення від почуттів та емоцій, що викликало негативну реакцію у деяких людей.
Саме тоді з’явилися сентименталісти – письменники, які були проти раціоналізму та наукового підходу до життя. Вони бачили світ через призму почуттів та емоцій, а не лише розуму.
Основні риси сентименталізму
– Підкреслення почуттів та емоцій. Сентименталісти вважали, що вони є головним джерелом людського щастя та життєрадості.
– Сентиментальна мелодрама. Літературні твори сентименталістів часто були наповнені романтичними сюжетами, які викликали сльози та співчуття у читачів.
– Зображення природи. Сентименталісти бачили красу в природі та намагалися передати цю красу у своїх творах. Часто природа слугувала для них символом почуттів та емоцій.
– Критика суспільства. Сентименталісти висміювали суспільні норми та традиції, які обмежували людські почуття та емоції.
Відомі представники сентименталізму
Серед відомих письменників сентименталізму можна виділити Жан-Жак Руссо, Йоганн Вольфганг Гете, Жанна Марі-Антуанетта де Ленска та інших. Українськими представниками сентименталізму можна назвати Івана Котляревського та Григорія Квітку-Основ’яненка.
Приклади творів сентименталістів
Найбільш відомими творами сентименталістів є роман “Юлія, або Нова Елоїза” Руссо та “Вертер” Гете. Українськими прикладами можна назвати “Енеїду” Котляревського та “Маруся” Квітки-Основ’яненка.
