Аутоімунний тиреоїдит це:
Аутоімунний тиреоїдит, також відомий як Хашимото, є одним з найпоширеніших захворювань щитоподібної залози. Це є хронічною аутоімунною хворобою, при якій імунна система організму атакує щитоподібну залозу, що призводить до її запалення та пошкодження. Це може призвести до зниження рівня гормонів щитоподібної залози, що впливає на роботу багатьох органів та систем організму.
Зміст
Причини та фактори ризику
Аутоімунний тиреоїдит може бути спричинений генетичними факторами, коли у людини є спадкова схильність до розвитку захворювання. Також він може розвиватися після впливу певних зовнішніх чинників, таких як вірусні або бактеріальні інфекції, психологічний стрес, травми та інші захворювання аутоімунного характеру.
Дівчата та жінки мають більший ризик розвитку аутоімунного тиреоїдиту, ніж хлопці та чоловіки. Також після 40 років ризик зростає, оскільки заслаблюється захисна система організму. Передчасна народжуваність або народження дитини з низькою вагою може також бути фактором ризику.
Симптоми
Аутоімунний тиреоїдит може проявлятися різними симптомами, які можуть бути залежні від стадії захворювання і рівня пошкодження щитоподібної залози. Деякі з найбільш поширених симптомів включають:
- Зміни ваги (збільшення або зменшення)
- Втома та слабкість
- Постійна сонливість
- Знижений апетит
- Нерегулярний цикл менструації (у жінок)
- Непереносимість до холоду
- Набряки навколо очей
- Погіршення настрою та розлади сну
Якщо ви помічаєте подібні симптоми, важливо звернутися до лікаря для діагностики та лікування.
Діагностика та лікування
Аутоімунний тиреоїдит може бути виявлений за допомогою кровних тестів, що дозволяють виявити антитіла до щитоподібної залози. Також можуть бути проведені ультразвукове дослідження та біопсія щитоподібної залози для визначення ступеня пошкодження.
Лікування аутоімунного тиреоїдиту полягає у зниженні запалення та підтриманні нормального рівня гормонів щитоподібної залози. Це може включати прийом лікарських препаратів, які замінюють нестачу гормонів у організмі. У разі потреби може бути призначена хірургічна операція для видалення частини або всієї щитоподібної залози.