Вільний вірш це:
Вільний вірш – це одна з форм поетичного мистецтва, в якій автор має повну свободу вираження своїх думок та почуттів. У цій статті ми розглянемо що таке вільний вірш та які особливості має ця форма поезії.
Зміст
Походження
Вільний вірш походить від французького терміну “vers libre”, що означає “вільний вірш”. Ця форма поезії з’явилася на початку 20 століття та була пов’язана зі зміною в поетичному стилі. Раніше поезія мала суворі правила структури та метрики, але вільний вірш відмовився від цих обмежень, дозволяючи поетам виражатися більш вільно та експериментувати зі структурою та формою своїх творів.
Особливості вільного вірша
Основна особливість вільного вірша полягає в тому, що він не має суворих правил структури та метрики. Автор може використовувати будь-яку кількість рядків та це не обов’язково повинні бути римовані. Також вільний вірш може бути написаний без інтонаційного поділу на строфи, що дозволяє поетові вибирати найбільш підходящу форму для вираження своїх думок.
Відмінність вільного вірша від інших форм поезії
Основна відмінність вільного вірша від інших форм поезії – це відсутність суворих правил та обмежень. У класичних формах, таких як сонет чи віршований твір, є обмеження на кількість рядків та рими, що робить їх більш структурованими та метричними. Вільний вірш дає автору повну свободу виражати свої думки та почуття без будь-яких обмежень.
Застосування вільного вірша
Вільний вірш використовується в різних жанрах поезії, включаючи лірику, епіку та драму. Ця форма поезії дозволяє поетам виражати свої думки та почуття більш індивідуалістично та експресивно. Вільний вірш також використовується для створення поетичних картин або метафор, що допомагає читачеві краще уявити те, що поет намагається передати.
Приклади вільного вірша
Нижче наведені кілька прикладів вільних віршів:
– “Стихи” Олександра Блока: “Так от чего же стихи? – Лучшее, что мы имеем, / Лучшее, что мы можем найти в себе. / Они – отраженье вечного, они – зеркало / Внутреннего мира, они – наша суть”.
– “Ніч” Тараса Шевченка: “Ніч тиха, зоряна, холодна, / І сумна душа моя в ній. / І гадаю я про чорнобродів, / І о сивій матері своїй”.
