Генетика це:
Генетика – це наука, яка вивчає спадковість та зміни у генетичній структурі живих організмів. Слово “генетика” походить від грецького слова “генетікос”, що означає “створювати”. Ця наука допомагає нам зрозуміти, які механізми впливають на розвиток і функціонування живих організмів, а також допомагає виявити причини різних захворювань.
Зміст
Історія генетики
Вивчення генетики почалося в давнину, коли люди почали спостерігати за тим, як властивості батьків передаються їх нащадкам. Але перші наукові дослідження в цій галузі були проведені в 19 столітті. В 1866 році австрійський монах і науковець Григор Мендель провів серію експериментів над горохом і сформулював закони спадковості, які стали основою сучасної генетики.
У 20 столітті генетика розвивалася дуже швидко. У 1953 році науковці Джеймс Ватсон та Френсіс Крик встановили структуру ДНК, що відіграло важливу роль у подальшому розвитку генетики. Сьогодні генетика є широкою та важливою галуззю науки, яка застосовується у багатьох інших наукових дисциплінах.
Будова ДНК
ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) є основним матеріалом, що зберігає інформацію про всіх організмів. Вона складається з двох ланцюгів нуклеотидів, які сплетені між собою у вигляді подвійної спіралі. Кожен нуклеотид складається зі зв’язку дезоксирибози, фосфатної групи та однієї з чотирьох азотистих основ (аденін, гуанін, цитозин або тимін). Комбінація цих основ утворює генетичний код, який визначає ознаки та функції кожного організму.
Типи спадковості
Генетичні ознаки можуть передаватися від батьків до дітей по-різному. Існує кілька типів спадковості:
Домінантна спадковість
У цьому випадку, якщо один з батьків має домінантну ознаку (наприклад, карі очі), то вона буде передана нащадкам незалежно від ознаки іншого батька.
Рецесивна спадковість
Цей тип спадковості означає, що ознака буде проявлятися тільки тоді, коли вона зустрінеться у двох копіях. Наприклад, якщо обидва батьки мають рецесивну ознаку (наприклад, сині очі), то вона буде передана нащадкам.
Контрольна спадковість
У цьому випадку, нащадки отримують ознаки від обох батьків, але вони поєднуються таким чином, що в результаті вони проявляються по-різному. Наприклад, коли батько має високий зріст, а мати – низький, то діти можуть мати середній зріст.
