Персоніфікація це:
Персоніфікація – це літературний прийом, який полягає в наданні людських рис, властивостей, атрибутів або дій неодушевленим об’єктам, тваринам або абстрактним поняттям. Цей прийом робить текст більш образним і живим, даючи читачеві можливість краще співпереживати та розуміти описані явища або явища.
Зміст
Персоніфікація простими словами
Персоніфікація, якщо сказати простими словами – це коли ми робимо неодушевлені речі або тварини схожими на людей. Наприклад, казка, де сонце “сміється”, або оповідання, де вітер “виливає свої скарги”, використовують персоніфікацію, щоб зробити речі більш цікавими та живими.
Основні риси персоніфікації:
- Надання людських рис неодушевленим об’єктам: Під час персоніфікації неодушевлені об’єкти описуються так, ніби вони мають свідомість, почуття, здатність діяти і взаємодіяти як люди.
- Образність та емоційна виразність: Персоніфікація додає образності і емоційності до тексту, оскільки вона може надавати неодушевленим об’єктам “особливий характер” та “особистість”.
- Покращення виразності тексту: Цей прийом допомагає авторам створювати більш насичені та змістовні описи, роблячи текст цікавішим і привабливішим для читачів.
Приклади персоніфікації:
- Вітер виливає свої скарги в вікна.
- Сонце сміється на ясному небі.
- Час летить надто швидко, аби його можна було упіймати.
- Дерева пошепки розмовляли одне з одним під вітерець.
У літературі, поезії та мовному мистецтві персоніфікація дозволяє створювати образи, які збагачують виразність тексту та роблять його більш запам’ятовуючим.
