Тангенс це:
Тангенс – це математична функція, яка є однією з основних тригонометричних функцій. Вона використовується для вимірювання кутів та обчислення відношення протилежної сторони до прилеглої в прямокутному трикутнику. Тангенс є важливою частиною шкільної програми з математики та може бути корисною для вивчення та використання у практичних ситуаціях.
Зміст
Історія
Перші згадки про тангенс зустрічаються в грецьких математичних трактатах, таких як “Елементи” Евкліда, який був написаний близько 300 років до нашої ери. Проте, тангенс, як функція, був введений у XVI столітті італійським математиком Віетою. Він використовував термін “tangentes” для позначення відношення протилежної сторони до прилеглої в прямокутному трикутнику. Пізніше, у XVII столітті, німецький математик Йоганн Кеплер ввів термін “tangens” у своїй книзі “Нові астрономічні трактати”.
Визначення
Тангенс кута визначається як відношення протилежної сторони до прилеглої в прямокутному трикутнику. Це означає, що тангенс кута А дорівнює протилежній стороні (протилежній катеті) поділеній на прилеглу сторону (прилеглий катет). Це можна виразити формулою: tg(A) = протилежна сторона / прилегла сторона.
Властивості
Основною властивістю тангенсу є те, що він є безмежною функцією. Це означає, що тангенс буде збільшуватися або зменшуватися безмежно при наближенні до 90 або -90 градусів. Також, тангенс може бути використаний для обчислення кутів у прямокутних трикутниках, якщо відомі значення протилежної та прилеглої сторони.
Застосування
Тангенс має багато практичних застосувань у геометрії, фізиці та інженерії. Він може бути використаний для вимірювання кутів в будівництві, навігації та астрономії. Також, він є важливою частиною для обчислення значень інших тригонометричних функцій, таких як синус та косинус.