Сублімація це:
Сублімація – це процес переходу речовини з твердого стану в газоподібний без проміжного рідкого стану. Цей процес відбувається за певних умов, коли тиск і температура перевищують критичні значення. Слово “сублімація” походить від латинського терміну “sublimare”, що означає “підніматися вище”.
Зміст
Історія сублімації
Сублімація була відома людству ще з давніх часів. Вже в середньовіччі її використовували для очищення солей та виготовлення ароматичних речовин. Першим, хто детально дослідив цей процес, був арабський хімік і фізик Аль-Ібн Сіна. У XVII столітті німецький хімік Йоганн Беккер вивчив сублімацію більш детально та уперше використав її для вилучення солі з джерел.
Принцип дії сублімації
Сублімація відбувається за таким принципом: речовина твердого стану, під дією тиску і температури, перетворюється в газоподібний стан, а потім знову конденсується в твердий стан без проміжного рідкого стану. Цей процес може відбуватися при зменшенні тиску або збільшенні температури.
Приклади сублімації
Один з найпоширеніших прикладів сублімації – це процес очищення солі. Під дією високої температури сіль перетворюється в газоподібний стан і потім конденсується на холодній поверхні. Після цього чиста сіль залишається на поверхні, а забруднення залишаються у вигляді газу.
Іншим прикладом є сублімація льоду на поверхні, коли безпосередньо з твердого стану вода переходить у газоподібний стан без того, щоб перетворюватися в рідкий стан.
Застосування сублімації
Сублімація має широке застосування у різних сферах, зокрема в хімічній промисловості, медицині, косметології та кулінарії. Наприклад, в хімічній промисловості сублімація використовується для вилучення чистих речовин, а в медицині – для очищення фармацевтичних препаратів.
