Уреаплазма це:
Уреаплазма – це мікроорганізм, який може викликати захворювання сечовивідних шляхів у людей. Ця інфекція дуже поширена і може виникнути у будь-якого з нас. У цій статті ми розглянемо, що таке уреаплазма, як вона передається, які симптоми супроводжують інфекцію та як її лікувати.
Зміст
Історія
Перші випадки уреаплазмозу були зафіксовані у 1954 році. На той час інфекція була відома як “Mycoplasma hominis”, а згодом отримала назву “Ureaplasma urealyticum”. Цей мікроорганізм був відкритий у ході досліджень сечових шляхів людини.
Що таке уреаплазма?
Уреаплазма – це бактерія, яка належить до роду Mycoplasma. Ця бактерія має дуже маленький розмір і може бути видима тільки за допомогою мікроскопа. Вона може жити в різних частинах тіла людини, але найчастіше зустрічається в сечовому тракті.
Як вона передається?
Уреаплазма передається в основному статевим шляхом, тому вона відноситься до групи СНІДу. Також її можна отримати в результаті переливання крові або використання заражених інструментів. Уреаплазмоз може також бути переданий від матері до дитини під час пологів.
Симптоми
У більшості випадків уреаплазмоз протікає без симптомів і може бути виявлений тільки за допомогою спеціальних тестів. Однак, у деяких людей можуть виникнути такі симптоми:
- Ніжний та болючий сечовипуск;
- Печіння під час сечовипуску;
- Поліурія (часте сечовипускання);
- Біль у підшлунковій залозі;
- Спалахи болю внизу живота.
Діагностика
Для діагностики уреаплазмозу використовуються спеціальні тестові системи, які дозволяють виявити наявність бактерії в організмі. Найпоширенішими методами є:
- Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР);
- Ензимно-імунна аналіз (ЕІА);
- Культуральне дослідження.
Лікування
Уреаплазмоз лікується за допомогою антибіотиків, які призначає лікар після проведення діагностики та визначення чутливості бактерії до препаратів. При правильному лікуванні і дотриманні медичних рекомендацій, інфекція зникає протягом 1-2 тижнів.
Профілактика
Основними заходами профілактики уреаплазмозу є використання презервативів під час статевого контакту та осторожність при використанні заражених інструментів. Також важливо дотримуватися правил особистої гігієни та регулярно проходити обстеження у лікаря.